Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


Хі ,

Найдено совпадений - 2030 за 1.00 сек.


КП 1966. Курсовий проект (коледж) - Організація ТО та ПР в умовах майстерні дорожньо-експлуатаційного підприємства на 22 дорожніх та спеціальних машин | Компас
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення і характеристика експлуатаційної бази ДЕП
1.2 Призначення і завдання зони технічного обслуговування
1.3 Пристрій і класифікація автогудронаторів
1.4 Технічне обслуговування автогудронаторів
2 Технологічний розділ
2.1 Вибір дорожніх машин
2.2 Вибір спецмашин та автомобілів, розрахунок середньодобового пробігу 
2.3 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту дорожніх машин
2.4 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту спецмашин та автомобілів
2.5   Визначення річної виробничої програми підприємства
2.6   Розробка річного плану ТО та ПР
2.7  Визначення потреб в пересувних засобах обслуговування та ремонту
2.8  Визначення кількості постів в зонах ТО та ПР
2.9 Розрахунок кількості робочих відділень
3 Організаційний розділ
3.1. Загальні положення
3.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
3.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.4. Вимоги безпеки під час ТО та ремонту автогудронатора
3.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
3.6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Література


Коефіціент змінності                          1,85
Відсотки виконання ТО в стаціонарних умовах    20
Відсотки виконання П в стаціонарних умовах    70
Пробіг автомобіля з початку експлуатації    0,5
Категорія умов експлуатації автомобіля            1


, а також окремих його систем, вузлів і агрегатів без розбирання.
На цій ділянці ремонтують деталі, складають проводять іспити і фар-бують агрегати трансмісії.


Автогудронатор (самохідний) - являє собою термоізольовану ємність, встановлену на шасі базової машини. Має власну систему підігріву і розподілу. Управління процесом розподілу бітумних матеріалів здійснюється водієм-оператором з кабіни транспортного засобу.


1. Повна маса з вантажем, кг не більше           17850
2. Маса без вантажа, кг не більше                  10350
3. Місткість цистерни, м                        7,5
4. Максимальна швидкість, км/год                    70
5. Максимальна потужність двигуна, кВт       116
 
Дата добавления: 25.05.2023
КП 1967. Курсовий проект (коледж) - Організація ТО та ПР в умовах майстерні дорожньо-експлуатаційного підприємства на 17 дорожніх та спеціальних машин | Компас

Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення і характеристика експлуатаційної бази ДЕП
1.2  Призначення і завдання агрегатної  дільниці
1.3  Призначення, будова і робота деталей
1.4 Матеріал. Коротка характеристика
2 Технологічний розділ
2.1 Вибір дорожніх машин
2.2 Вибір спецмашин та автомобілів, розрахунок середньодобового пробігу 
2.3 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту дорожніх машин
2.4 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту спецмашин та автомобілів
2.5 Визначення річної виробничої програми підприємства
2.6 Розробка річного плану ТО та ПР
2.7 Визначення потреб в пересувних засобах обслуговування та ремонту
2.8 Визначення кількості постів в зонах ТО та ПР
2.9 Розрахунок кількості робочих відділень
2.10 Вибір обладнання, оснастки та встановлення норм часу та розрахунок площі
3 Організаційний розділ
3.1 Основні питання з проведення ремонтних робіт
3.2.Освітлення виробничих приміщень
3.3 Екологія
3.4 Охорона праці 
Література
 
Одним з основних напрямів підвищення ефективності ремонту може бути ме-ханізація розборочно-складальних робіт.
Завданнями ділянки складання і розбирання агрегатів є:
- проведення капітального ремонту агрегату в необхідній кількості і в найкоротші терміни;
- поліпшення якості ремонту;
- розширення номенклатури відновлюваних деталей і підвищення ефе-ктивності використання залишкових ресурсів деталей, вузлів, агрегатів, зни-ження витрат на одиницю корисної роботи капітально відремонтованих авто-мобілів (агрегатів, вузлів);
- підвищення продуктивності праці та рентабельність виробництва.


, що передається від двигуна на ведучі колеса автомобіля при рушанні з місця та розгоні. Крім цього, коробка передач забезпечує рух автомобіля заднім ходом і дає змогу на тривалий час роз'єднувати двигун і ведучі колеса, що потрібно, коли двигун працює на холостому ходу під час руху автомобіля або на стоянці.
На автомобілях сімейства  КамАЗ встановлена п’ятиступінчаста короб-ка передач.
Коробка передач призначена для зміни крутного моменту за величи-ною і напрямком, передачі крутного моменту від зчеплення на карданний вал приводу роздавальної коробки, тривалого відключення працюючого двигуна від трансмісії і відбору потужності на додаткове обладнання.
Коробка передач механічна, п'ятиступінчаста, триходова з синхроніза-торами на 2 і 3 4 і 5 передачах.
Привід управління механічний, дистанційний.
Передавальні числа передач: першої - 782; другий - 403; третій - 250; четвертої-153; прямий-10; заднього ходу - 738.
Мастило (85 л) комбінована (під тиском змащуються підшипники шес-терень вторинного валу, розбризкуванням - підшипники валів і зуби шесте-рень).
Застосовується масло: ТСп-15к (до -30 ° С), ТМ5-12рк (до - 50 ° С), замінник - суміш масла ТСп-15к з 10 15% палива А, 3 (до - 45 ° С).
 
Дата добавления: 25.05.2023
КП 1968. Курсовий проект - Реконструкція будівлі 28 х 24 м в м.Луцьк | AutoCad

1.Завдання.
2.Збір навантаження на елемент, що підсилюється.
3.Виконати розрахунок підсилюваної конструкції.
4 Описати технологію виконання прийнятого методу підсилення (зі схемами!).
5.Виконати калькуляцію.
6.Техніка безпеки при виконанні робіт.
7.Список використаної літератури.


наступними даними:
1. Призначення будівлі до реконструкції житлова
2. Розміри будівлі в плані (в осях), м 28,0 х 24,0
3. Поздовжній крок колон, м 4,0
4. Поперечний крок колон, м 4,0
5. Кількість поверхів до реконструкції 4
6. Кількість поверхів після реконструкції 6
7. Висота поверху, м 3,0
8. Місце будівництва Луцьк
9. Матеріал конструкцій збірні з/б, цегляні колони
10. Змінне навантаження на перекриття після реконструкції, кН/м2 4,0
11. Конструкція, що підсилюється колона
12. Додаткові дані
А) тип фундаменту
Б) розрахунковий опір ґрунту, МПа
В) тип плити перекриття t=140мм
Г) тип ригеля_______________________________________
Д)тип колони цегляна, 510х900мм, Мц150, Мр100
Е) січення простінку, мм____________________________________
Дата добавления: 30.05.2023
ДП 1969. Дипломний проект (училище) - Використання техніки при вирощуванні картоплі в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Нива» смт Дунаївці Хмельницької обл. | Компас

ВСТУП
1. ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1. Загальні відомості про господарство
1.2. Організаційна структура господарства
1.3. Технічна оснащеність господарства
1.4. Наявність спеціальних машин для вирощування картоплі
1.5. Аналіз економічної ефективності вирощування картоплі
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ
2.1. Біологічні особливості культури
2.2. Місце в сівозміні
2.3. Система удобрення картоплі
2.4. Основний обробіток грунту
2.5. Підготовка насінного матеріалу
2.6. Закриття вологи
2.7. Підготовка поля під картоплю перед садінням
2.8. Садіння картоплі
2.9. Догляд за картоплею
2.10. Збирання картоплі
2.11. Сорти картоплі та їх характеристика
3. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАРТОПЛІ
3.1. Розрахунок та складання технологічної карти
3.2. Побудова графіка використання тракторів
3.3. Побудова графіка використання сільськогосподарських машин
3.4. Розробка операційно-технологічної карти
3.4.1. Умови роботи
3.4.2. Агротехнічні вимоги
3.4.3. Підготовка поля до роботи
3.4.4. Комплектування і підготовка агрегату до роботи
4. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
4.1. Обґрунтування необхідності удосконалення конструкції існуючої машини для виконання певної операції з вирощування картоплі
4.2. Опис удосконаленої машини
4.3. Розрахунок шплінта на зріз
5. ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Захист грунтів від ерозії при вирощуванні картоплі
5.2. Загальні вимоги з техніки безпеки
5.3. Вимоги техніки безпеки при роботі з картоплекопачем
5.4. Надання першої медичної допомоги потерпілим при нещасних випадках
6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗІЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ:
1. Аналіз господарської діяльності ТОВ Нива Дунаєвецького району показує, що в господарстві традиційно приділяють увагу вирощуванню картоплі. Практично за останні роки площа під картоплю не змінювалася і становила 40 га.
2. Накопичений досвід господарства з урахуванням наукового досвіду дозволяє ефективно використовувати землі під картоплю. Розроблена інтенсивна технологія вирощування та збирання картоплі.
3. Розроблена операційно-технологічна карта для садіння картоплі з урахуванням агротехнічних умов, які дозволять ефективно використовувати техніку на вирощування та збирання інших культур.
4. Розроблений комбінований агрегат з енергонасиченим трактором ХТЗ-120 дозволить збільшити продуктивність агрегату по садінню картоплі зменшивши при цьому кількість проходів по полю за рахунок розробки передньої навіски для трактора.
5. Всі міроприємства по запропонованій технології виконуються з дотриманням правил охорони праці і не завдають шкоди навколишньому середовищу.
6. Обґрунтовані техніко-економічні показники проекту вирощування картоплі. Собівартість знижена на 115,5 грн/т, річний економічний ефект склав 102480 грн.
Дата добавления: 01.06.2023
КП 1970. Курсовий проект - Лінія виробництва лимонної кислоти з розробкою кожохотрубного теплообмінника типу «труба в трубі» | Компас

Перелік умовних позначень    7
Вступ    9
1. Призначення та область застосування  теплообмінника типу  «труба в трубі»    11
2. Призначення та область застосування лимонної кислоти    15
2.1 Призначення лимонної кислоти та галузь застосування    15
2.2. Характеристика культуральної рідини    17
3. Опис технологічного процесу    18
3.1.Характеристика сировини і матеріалів    21
3.3.Технологічний процес    21
4. Технічна характеристика теплообмінника    24
5. Обґрунтування обраної конструкції    25
5.1 Конструкція та принцип дії виробу    25
6. Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції    27
6.1 Тепловий розрахунок теплообмінника    27
6.2 Конструктивний розрахунок    33
6.3 Розрахунок патрубків    34
6.4 Гідравлічний розрахунок    35
6.5 Розрахунок потужності на валу насоса    35
6.6 Розрахунок теплової ізоляції    36
7. Рекомендації з монтажу і експлуатації    37
7.1 Монтаж    37
7.2.Випробування    37
7.3. Експлуатація    38
Висновки    39
Conclusion    40
Перелік посилань    41
Додаток А. Апаратурна схема
Додаток Б. Специфікація

Вихідні данні до проєкту: масова витрата розчину G2=10 кг⁄с; температура води: початкова t1 =12℃, кінцева t2 =70℃; температура насиченої гріючої водяної пари tгп=120℃. Теплообмінник типу «труба в трубі».


1.  Теплообмінник призначений для підігріву води.
2. Масова продуктивність живильного середовища G = 10 кг/с
3. Температура  : 
3.1 Температура води на вході  12  
3.2 Температура води на виході  70  
3.3 Температура насиченої водяної пари  120  
4. Середовище в апараті: 
4.1. У трубному просторі – вода (не токсична, неагресивна)
4.2. У міжтрубному просторі – гріюча пара (не токсична, неагресивна)
5. Тиск насиченої пари 0,198 МПа
6. Поверхня теплообміну – 17,78 м2
8. Габаритні розміри, мм:
8.1. Довижина – 18000
8.2. Ширина – 400
8.3. Висота – 2160
9. Кількість ходів – 4
10. Довжина труби в одному ході – 12000 мм.
11. Гідравлічний опір дорівнює 8420,89 Па;
12. Потужність на валу насосу N = 105,98 Вт;
13. Товщина теплової ізоляції 30 мм.


У ході виконання курсового проєкту було описано технологічний процес отримання лимонної кислоти. Спроєктовано апаратурну схему лінії виробництва лимонної кислоти, описано основні стадії процесу.
У даному проєкті була розглянута лінія виробництва  лимонної кислоти, в наш час дана лінія є поширеною та актуальною, також був спроєктований  теплообмінник, який використовується для нагрівання води. 
Виконані розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність теплообмінника. Розрахунки та креслення виконані згідно чинних стандартів, з використанням сучасних системних та інформаційних технологій. Також, були проведенні розрахунки корпусу, кришок, фланців та опор на міцність та стійкість.
Для підтвердження працездатності та надійності конструкції апарату були проведені різні розрахунки. Всі розрахунки підтвердили надійність і стабільність конструкції даного апарату.
Розрахований теплообмінник типу «труба в трубі» відповідає нормам і може бути використаний для підготовки води до нагріву, при виробництві лимонної кислоти в харчовій промисловості.
 
Дата добавления: 05.06.2023
КП 1971. Курсовий проект - Виробничий будинок 96 х 72 м з АПК | AutoCad

1.Вихідні дані на проектування
2.Об’ємно планувальне рішення
3.Об’ємно планувальне рішення АПК
4.Конструктивна частина
5.Конструктивна частина АПК
6.Розрахунок АПК
Література


Крок колон– 6 м та 12м. 
По планувальній схемі в цеху запроектовано чотири в’їзди для автотранспорту шириною 3 м і висотою 3 м, які розташовані в осях 7-8 та 18-19 з обох боків цеху.


, висотою підколонника 1.8 м, з глибиною закладання -1,95 м.
Фундаменти залізобетонних колон поперечного блоку – 2300х2300 мм з глибиною закладання  -1.95 м, двосходинкові, з висотою підколоника 1.8м.
Фундаментні балки з перерізом 300х200х160х.
Колони одноповерхового блоку запроектовано залізобетонні консольні Площа по низу – 500х800 мм та 400х800мм.
Підкранові балки з висотою перерізу 800 мм та довжиною 11950 мм,  і 800 мм довжиною 5950 мм.
Перекриття   багатоповерхового блоку  виконано із плит ребристих
Покриття багатоповерхового блоку виконане з залізобетонних  ферм безрозкісних  та цеху із безрозкісних  та сегментних ферм для кроку 18м 
Покрівля запроектована з єврорубероїду, під який влаштована вирівнюючи стяжка, утеплення з мінераловатних плит та пароізоляція.
Панелі. Цокольна панель запроектована висотою 1.8м, довжиною 6 м, товщиною 200мм. Всі інші панелі запроектовані висотою 1.8м і 1.2 м , довжиною 6.0 м, товщиною 200мм. 
Вікна запроектовані  висотою по 1.2м та 1,8м  шириною – 4.5 м,  подвійні, дерев’яні, спарені. 
Ворота розміром 3х3м , які складаються зі стійки рами воріт товщиною 1500мм і верхнього прогону 250х590мм. 
Зв’язки. Для забезпечення жорсткості каркасу виконуємо вертикальні і портальні зв’язки.
Підлога запроектована :бетон В15 – 100мм, цементна стяжка – 50мм. Вкладається на ущільнений ґрунт. 
Оздоблювальні роботи. Вікна, ворота малюються масляною фарбою за два рази. Металеві конструкції покриваються антикорозійною фарбою за два рази. Внутрішні роботи – санітарна побілка. Навколо будинку влаштовуємо відмостку 


Запроектований корпус з розмірами в плані 30х12 м з повним каркасом, цегляним,двоповерховий.
В будинок запроектовано два входи з тамбурами і чотири входи в цех. Висота поверху 3.30м. На першому поверсі розташовані чоловіча і жіноча гардеробні, гардеробні спецодягу, душові з переддушовими, санвузли, медпункт з кабінетом для доктора; на другому – буфет, санвузол та адміністративно-обслуговуючі приміщення, вказані в завданні на проектування.
    
Фундаменти запроектовані розміром  1500х1500мм, глибиною закладання –                -1.65 м, стаканого типу.
Колони залізобетонні, розміром в перерізі 400х400мм.
Перекриття запроектовано з залізобетонних пустотних плит товщиною 220мм.
Покриття виконане з пустотних залізобетонних плит 220 мм, мінераловатні плити 100мм, цементна стяжка 40мм, єврорубероїд.
Вікна запроектовані висотою 1.8 м і шириною 1 м, 2.1 м.
Стіни – цегляні самонесучі, шириною 380мм.
Двері запроектовані висотою 2.1 м і шириною в санвузли 0.7 м, вхідні в АПК двопольні – 1.5 м, вхідні в цех –1.5м, інші – 0.9м.
Підлога в гардеробних і в кімнатах – паркет, в душових, переддушових - керамічна плитка. 
Оздоблювальні роботи : в санвузлах і переддушових на стінах керамічна плитка до рівня 1.5 м. Двері та вікна фарбуються масляною фарбою за два рази . Кімнати і гардеробні  малюються дисперсійною фарбою.
 
Дата добавления: 09.06.2023
КП 1972. Курсовий проект - ТК на монтаж триповерхового промислового каркасного будинку 54 х 36 м | AutoCad

1.Вступ 
2.Вибір методу виконання монтажних робіт 
3. Визначення об’ємів монтажних робіт 
4. Калькуляція трудових витрат і заробітної плати 
5. Календарний графік виконання робіт 
6. Вибір раціональних типів монтажних пристроїв 
7. Вибір оптимального типу монтажного крана 
8. Визначення оптимальної кількості кранів за технічними параметр 
9. Техніко-економічне обґрунтування вибору монтажного крана 
10. Розрахунок потреби транспортних засобів 
11. Розроблення порядку складування монтажних конструкцій 
12. Розрахунок складу комплексної бригади монтажників 
13. Відомість матеріально-технічнихресурсів 
14. Вказівки з виробництва будівельно-монтажних робіт 
15. Вказівки щодо виконання робіт в зимових умовах 
16. Вказівки з техніки безпеки при виконанні монтажних робіт 
17. Література 
18. Додаток 1


хідні дані:
 Схема блоків: Б.
 Крок колон: 6х6м.(а=6м, b=6м, с=6м,h=6м)
 Довжина будинку: 36м+18м=54м
 Ширина будинку: 36.0 м (hхm=6х6=36м)
 Кількість поверхів: три
 Висота поверху: 4.2
 Фундаменти: залізобетонні змонтовані
 Фундаментні балки: залізобетонні
 Колони крайні: залізобетонні 400х400 мм
 Середні колони: залізобетонні 400х400 мм
 Ригелі: залізобетонні таврові
 Плити перекриття та покриття: монолітне товщ. 16см. Армування:
подвійна сіткам з арматури діам.20мм кроком 200х220мм
 Зовнішні стіни: легкобетонні товщиною 400 мм
 
Дата добавления: 09.06.2023
КП 1973. Курсовий проект - Пристосування рельєфу для цілей забудови і організація відведення поверхневих вод | AutoCad

1. СХЕМА ВИСОТНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ МІСТА      3  
2. ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ГРУПИ БУДИНКІВ      4  
2.1. Розрахунок об’ємів земляних робіт      4  
3. ДОЩОВА КАНАЛІЗАЦІЯ МІСТА      6  
3.1. Розрахунок витрат води та визначення діаметрів колекторів      9  
4. Розробка поздовжній колекторів      13 


, горизонталі проведені через 0,2 м. Ділянка є під невеликим схилом. Загальний ухил ділянки становить, приблизно 21 ‰. Ділянка знаходиться в межах таких горизонталей: 63,00 і 59,00.  
З однієї сторони ділянку обмежує головна дорога, шириною 12,0 м, а з іншої – другорядна, шириною 7,0 м. Ухил вулиць змінюється в залежності від характеру рельєфу. В основному поздовжній ухил для даних доріг лежить в межах від 2 ‰ до 22 ‰. Ці ухили задовольняють вимоги проектування міських вулиць і доріг.  
Дороги проектуються у виїмці, для того, щоб виконувати роль водовідведення дощових і талих вод. В даному проекті всі другорядні і внутрішньодворові дороги є односмугові, шириною 4,2 м, також, в межах фасадів будинків проїзди розширюються до 5,5 м для можливості короткочасної стоянки автомобілів без перешкод для проїзду. Ширина тротуарів 1,5 м.  
На території житлової групи запроектовано ряд майданчиків і стоянок для автомобілів.  
Вода, яка потрапляє у водоприймальний колодязь, виводиться за межі території через систему каналізації. У всіх інших випадках вода відводиться через лотки. Плануємо ділянку за допомогою проектних горизонталей, які проводяться через 0,2 м.  


будинок – трисекційний; 2 будинки – двосекційні; 1 будинок – односекцйний. Всі запроектовані будинки є на схилах і тому для зрівняння усіх кутових відміток будинку влаштовуємо насип. У всіх будинках висота насипів не перевищує 1,8 м, а це дозволяє проектувати відкоси із 
співвідношенням сторін 1:3 – для фасаду і для 1: 1,5 для інших сторін. Вхід у будинок забезпечений влаштуванням сходинок, кількість яких залежить від висотного положення споруди. Мінімально ширина спланованої насипної землі довкола будинку становить 0,15 м.  
 
Дата добавления: 09.06.2023
КП 1974. Курсовий проект - Реконструкція будівлі 30 х 24 м в м.Вінниця | AutoCad

1. Завдання.
2. Збір навантаження на елемент, що підсилюється.
3. Виконати розрахунок підсилюваної конструкції.
4. Описати технологію виконання прийнятого методу підсилення (зі схемами!).
5. Виконати калькуляцію.
6. Техніка безпеки при виконанні робіт.
7. Список використаної літератури.

Зміст робочих креслень:
1. Схема будівлі (план підсилюваних елементів і розріз).
2. Креслення елементу, що підсилюється (деталювання, вузли).
3. Специфікація витрат матеріалів.
4. Опис технології підсилення.
5. Календарний графік та графік руху робочої сили.
6. Техніка безпеки.
7. Система операційного контролю якості.


1. Призначення будівлі до реконструкції виробнича, g=3.0кН/м2
2. Розміри будівлі в плані (в осях), м 36,0 х 24,0
3. Поздовжній крок колон, м 6,0
4. Поперечний крок колон, м 6,0
5. Кількість поверхів до реконструкції 3
6. Кількість поверхів після реконструкції 5
7. Висота поверху, м 5,0
8. Місце будівництва Вінниця
9. Матеріал конструкцій монолітна з/б плита, металевий каркас
10. Змінне навантаження на перекриття після реконструкції, кН/м2 4,0
11. Конструкція, що підсилюється колона
12. Додаткові дані
А) тип фундаменту
Б) розрахунковий опір ґрунту, МПа
В) тип плити перекриття t=200мм
Г) тип ригеля_____________________________________________
Д)тип колони двотавр колонний, С275
Е) січення простінку, мм____________________________________



 
Дата добавления: 13.06.2023
КП 1975. Курсовий проект - Одержання біомаси Lactobacillus plantarum для виробництва силосувальної закваски | Компас

РЕФЕРАТ 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. Техніко-економічне обгрунтування 
РОЗДІЛ 2. Обґрунтування вибору стадій виробництва 
2.1. Обгрунтування способу культивування і типу ферментера 
2.2. Вибір мийних та дезінфікуючих засобів 
2.3. Особливості підготовки та стерилізації поживного середовища 
РОЗДІЛ 3. Специфікація обладнання 
РОЗДІЛ 4. Опис технологічної схеми біосинтезу цільового продукту 
РОЗДІЛ 5. Контроль виробництва 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 


, що використовується з метою силосування кормів у тваринництві. У порівнянні з іншими шатмами L. plantarum AS14 дає більший вихід біомаси. Річна потреба у препараті силосувальної закваски в Україні становить 32446,1 л. Для тримання такої кількості препарату необхідний річний об’єм культуральної рідини дорівнюватиме VКРріч=6,95 м3.
З урахуванням складу поживного середовища запропоновано схему його підготовки та підібрано режими стерилізації його компонентів. Вирощування L. plantarum AS14 буде відбуватись у колбах на качалках, культивуванні в інокуляторі  об'ємом 10л, а виробниче культивування у ферментері об'ємом 100 л здійснюється з дотримання асептичних умов. Культивування припиняють тоді, коли концентрація біомаси у культуральній рідині сягає 15,41 г/л. Ділянки виробництва силосувальної закваски включають: блок допоміжних робіт (санітарна підготовка виробництва, приготування титруючи розчинів, та підготовка та стерилізація поживних середовищ), стадії підготовки посівного матеріалу та вирощування культури у виробничому ферментері.
Новизною  даної роботи є розробка економічно вигідної технології одержання біомаси Lactobacillus plantarum AS14 для використання в складі заквашувального препарату для біоконверсії кукурудзи, яке є дешевою сировиною, і забезпечення високоякісного харчування великого рогатого скоту.
Дата добавления: 22.06.2023
КП 1976. Курсовий проект - Теплообмінник типу «труба в трубі» для підігріву води парою | Компас

РЕФЕРАТ 
ВСТУП 
1. Класифікація теплообмінників 
2. Область застосування теплообмінника «труба в трубі» 
3. Конструкція теплообмінника «труба в трубі» 
4. Вибір конструкції теплообмінного апарату  
5. Розрахунки 
5.1. Матеріальний і тепловий розрахунок 
5.2. Конструктивний і гідравлічний розрахунки 
5.3. Техніко-економічний розрахунок 
6. Список використаної літератури 


, що найбільш часто використовуються, перенос тепла між робочими середовищами відбувається через розділяючу їх поверхню теплообміну – глуху стінку. До них і відноситься  теплообмінник типу «труба в трубі». В даному теплообміннику відбувається процес підігріву молока гарячою водою. Один із теплоносіїв, в нашому випадку молоко, рухається по внутрішніх трубах, а гаряча вода – на зовнішній. При цьому в апараті має місце режим протитоку. 


хідні дані:
G2(m2) = 4,5 м3/год = 1,25 кг/с                  Продукт: молоко
t2п = 18oC                                                   Теплоносій: гаряча вода
t2к = 72oC
t1п = 80oC
t2к = 22oC
 



Дата добавления: 22.06.2023
ДП 1977. Дипломний проект - Поліпшення використання паливно-мастильних матеріалів у ТзОВ "Лішнянське" шляхом розробки пристрою для заправлення нагнітачів консистентних мастил | Компас

, розкриті наявні недоліки і встановлені фактичні втрати ПММ.
Розроблені організаційні заходи щодо поліпшення організаційної схеми нафтогосподарства, вирішені технічні питання, застосування яких дозволить істотно знизити втрати ПММ. Розроблено заходи щодо реорганізації існуючого нафтоскладу і боротьби з втратами нафтопродуктів протягом їх проходження від прийому на центральній нафтобазі до заправлення тракторів і автомобілів.
Розроблена конструкція пристосування для заправки шприців пластичними мастилами, що дозволить знизити до мінімуму втрати останнього.
Проаналізований стан безпеки життєдіяльності у господарстві і розроблені заходи щодо його поліпшення, в т.ч. працюючих на нафтоскладі.
Виконані техніко-економічні розрахунки запропонованих заходів,  завдяки яким знижуються втрати паливно-мастильних матеріалів.


Вступ 8
1. ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА 9
1.1 Характеристика господарства 9
1.2 Структура машинно-тракторного парку 9
1.3 Показники використання машинно-тракторного парку 10
1.4 Витрата палива по господарству 11
1.5 Організація нафтогосподарства 12
1.5.1. Резервуарний фонд господарства, коефіцієнт оборотності резервуарного парку 13
1.5.2. Розрахунок існуючих втрат нафтопродуктів 14
Висновки за розділом 20
2. РОЗРОБКА ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ НАФТОГОСПОДАРСТВА 21
2.1 Призначення нафтогосподарства 21
2.2 Розрахунок потреби в ПММ 21
2.3 Розробка організаційної схеми постачання 22
2.4 Визначення місткості резервуарного парку. Розрахунок коефіці-єнта оборотності 27
2.5 Розрахунок потреби в заправних агрегатах 28
2.6 Вибір типу нафтосховища, технологічне планування і підбір устаткування 31
2.7 Заходи щодо скорочення втрат нафтопродуктів 33
2.8 Прийом, збереження і видача нафтопродуктів 37
2.9 Вимір кількості й облік нафтопродуктів 38
2.10 Збір і здача відпрацьованих олив 39
2.11 Технічне обслуговування устаткування нафтобази 39
Висновки за розділом 41
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ 42
3.1 Призначення й область застосування 42
3.2 Обґрунтування обраної конструкції 42
3.3 Розрахунок на надійність 44
3.3.1. Розрахунок ручного привода 48
3.4 Принцип дії установки 50
Висновки за розділом 50
4. ОХОРОНА ПРАЦІ 51
4.1 Аналіз стану організації робіт із забезпечення безпеки життєдіяльності 51
4.1.1. Склад нормативних документів 51
4.1.2. Організація робіт з охорони праці та пожежної безпеки 51
4.1.3. Безпека будинків і споруд 53
4.1.4. Безпека устаткування і машин 53
4.1.5. Характеристика виробничого травматизму й аварійності 53
4.2 Проектні рішення із забезпечення рівнів безпеки праці до нормативних значень 54
4.2.1. Приватні інженерні рішення 57
4.3 Вимоги безпеки при експлуатації конструкторської розробки 58
Висновки за розділом 59
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ 62
5.1. Охорона та раціональне використання ґрунтів 62
5.2. Охорона та ефективне використання водних ресурсів 63
5.3. Охорона атмосферного повітря 64
5.4. Зберігання і використання паливно-мастильних матерілів 64
5.5. Охорона рослинного і тваринного світу 65
6. РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 67
6.1 Техніко-економічні показники проекту 67
Висновки за розділом 71
Висновки і пропозиції 72
Бібліографічний список 73


1. Аналіз показників фінансово-господарської діяльності в ТзОВ „Лішнянське” Дрогобицького району Львівської області  
2. Генеральний план  нафтобази  
3. Заходи з економії паливно-мастильних матеріалів  
4. Пристрій для заправки нагнітачів консистентних мастил 
5. Деталювання (Бак солодо-нагнітача, Рама солідо-нагнітача)
6. Економічні показники проекту 


, збереження придбаного запасу ПММ, заправка машинно-тракторного парку, облік і контроль нафтопродуктів, збір і видача відпрацьованих олив на регенерацію, технічне обслуговування обладнання нафтоскладу. З районної нафтобази ПМ матеріали надходять на центральну нафтобазу господарства, а потім паливозаправниками розвозяться по бригадах. 


, зручна в експлуатації, має невеликі розміри і може бути використана в тракторних бригадах, в майстерні, а також безпосередньо в польових умовах. Установка не вимагає постійного догляду, ручний привод дозволяє застосовувати її при відсутності електроенергії, що не можна сказати про електромеханічний нагнітач.
Продуктивність досягається за рахунок збереження часу на заповнення солідолонагнітачів, а також неврахований час на неповне заповнення солідолонагнітачів ручним способом. Розрахункова продуктивність установки 1020 см3/хв. Для заправки одного солідолонагнітача  потрібно 15 секунд. Тиск необхідний для нормальної роботи установки 0,89*10(5) Па. Привод ручний, із зусиллям натискання на важіль 37,5 Н. Вага установки 50 кг.


1. Тип установки                       стаціонарна
2. Конструкція                                сварна
3. Привід                                   механічний
4. Ємкість баку, м                             0,204
5. Габаритні розміри:
    довжина-ширина-висота,мм:      520х500х1370
6. Маса установки:
    заправленої, кг                                  130
    пустої, кг                                         50


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. Розроблені заходи щодо поліпшення організації нафтогосподарства і забезпечення господарства паливно-мастильними матеріалами дозволяють знизити їхні втрати і забезпечити якісні показники.
2. Для підвищення ефективності роботи запроектований нафтосклад потрібно обладнати сучасним приймально-роздавальним обладнанням.
3. Використання запропонованої установки для заправки солідолонагнітачів є економічно вигідним заходом, оскільки дозволяє робити заправку шприців без втрат, є продуктивнішою від ручної заправки, має здатність зберігати мастильні матеріали довгий час без забруднення. Вона проста у виконанні, зручна в експлуатації, має невеликі розміри і може бути використана в тракторних бригадах, в майстерні, а також безпосередньо в польових умовах.
4. Впровадження в господарстві заходів з безпеки життєдіяльності дозволить покращити організацію експлуатації нафтогосподарства.
5. За результатами техніко-економічних розрахунків річна економія складає 15565 гривень. Річна економія складає 15565 гривень. Строк окупності запроектованих заходів 0,67 роки, що є свідченням доцільності запровадження проектних розробок господарстві.
Дата добавления: 01.07.2023
ДП 1978. Дипломний проект - Підвищення ефективності використання трактора ЮМЗ-652 під час внесення мінеральних добрив у ФГ “Зоря” шляхом його обладнання гідрофікованим пристроєм автозчіпки | Компас

Вступ 5
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА 6
1.1 Загальні відомості 6
1.2 Природно-кліматичні умови 6
1.3 Землекористування і структура посівних площ 7
1.4 Аналіз результатів господарської діяльності 8
1.4.1 Урожайність і собівартість основних видів продукції 8
1.4.2 Виробничий напрямок та спеціалізація господарства 10
1.5 Стан механізації виробничих процесів 11
1.5.1 Загальна характеристика автомобільного парку 11
1.5.2 Загальна характеристика машинно-тракторного парку 12
1.5.3 Показники використання машинно-тракторного парку 13
1.5.4 Енергоозброєність і енергозабезпеченість 14
Висновки за розділом 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 16
2.1 Технологія внесення мінеральних добрив 16
2.1.1 Загальні положення 16
2.1.2 Організація внесення сипучих мінеральних добрив 16
2.2 Технологічна документація 21
2.3 Розрахунок операційної карти внесення мінеральних добрив 21
2.3.1 Вихідні дані 21
2.3.2 Тяговий розрахунок і обґрунтовуємо режими робочого і холостого ходу руху основного агрегату 22
2.3.3 Визначення приведеного опору робочих органів машини 23
2.3.4 Організація роботи агрегату в загінці 25
2.3.5 Визначаємо показники використання агрегатів 26
2.4 Визначаємо експлуатаційні затрати на виконання роботи 28
Висновки за розділом 29
3 КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА 31
3.1 Аналіз конструкції навіски трактора ЮМЗ-652 31
3.2 Обґрунтування доцільності конструктивної розробки 33
3.3 Опис конструкції гідрофікованого пристрою автозчіпки 34
3.4 Принцип роботи гідрофікованого пристрою автозчіпки 37
3.5 Розрахунок пальцевого з'єднання трикутника авто зчіпки з центральною тягою навіски трактора 38
3.6 Розрахунок запобіжної пружини вузла з’єднання гідросистем 39
Висновки за розділом 42
4 ОХОРОНА ПРАЦІ 43
4.1 Охорона праці на механізованих роботах під час внесення мінеральних добрив 43
4.2 Моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних ситуацій під час внесення мінеральних добрив 44
4.3 Пропозиції з покращення умов праці 47
5 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ 48
5.1 Охорона грунтового покриву 48
5.2 Охорона водних ресурсів 49
5.3 Охорона атмосферного повітря 50
Висновки за розділом 51
6 ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРАКТОРА ЮМЗ-652 З УДОСКОНАЛЕНИМ ПРИСТРОЄМ АВТОЗЧІПКИ 52
6.1 Методика визначення економічних показників трактора 52
6.2 Розрахунок економічної ефективності трактора 55
Висновки за розділом 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 57
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 58


1. Характеристика господарства.
2. Операційна карта на внесення мінеральних добрив.
3. Складальне креслення гідрофікованого пристрою автозчіпки.
4. Вузол автоматичного з’єднання гідросистем трактора і с.г. машини.
5. Деталювання.
6. Показники економічної ефективності.


Провівши аналіз фінансово-господарської діяльності господарства, можна сказати, що кліматичні та ґрунтові умови території є сприятливими для вирощування основних видів сільськогосподарських культур. Аналізуючи структуру посівних площ можна стверджувати, що господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур. 
За даним складом МТП господарства розроблено операційну карту на внесення мінеральних добрив.
Застосування трактора ЮМЗ-652 з удосконаленою навіскою в процесі внесення мінеральних добрив дасть можливість підвищити продуктивність МТА та скоротити затрати праці й часу.
В роботі наведено опис конструкції гідрофікованого пристрою автозчіпки та принцип його роботи.
Проаналізовано аналіз стану охорони праці в господарстві, а також наведено коротку характеристику системи управління охороною праці. Визначено основні методи, які застосовуються при аналізі виробничого травматизму та розроблено модель виникнення травмонебезпечної ситуації під час внесення мінеральних добрив.
В розділі охорони довкілля наведено основні заходи, щодо запобігання та уникнення забруднення ґрунтів, водних ресурсів, атмосферного повітря та захист рослинного і тваринного світу.
Розрахунок показників економічної показав, конструктивна розробка дає можливість довести річне напрацювання трактора до 9438 ум.ет.га, зменшити прямі затрати на 0,18 грн/ум.ет.га, а зведені – на 0,27 грн/ум.ет.га.
Економічний ефект від застосування гідрофікованого пристрою автозчіпки становить 0,27 грн/га, а річний економічний ефект від використання удосконаленого трактора становитиме 2558,4 грн.
Дата добавления: 04.07.2023
ДП 1979. Дипломний проект - Підвищення ефективності використання тракторів класу 14 кН в ТзОВ «Нива» Львівської області з розробкою пристрою для їх розстиковки | Компас

ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1 Виробничо-технічна характеристика господарства
1.2 Землекористування і структура посівних площ
1.3 Аналіз результатів господарської діяльності
1.4.1. Виробничий напрямок та спеціалізація господарства
1.4.2. Урожайність і собівартість основних видів продукції
1.4.3. Рентабельність господарства, галузей та основних культур
1.5. Стан механізації виробничих процесів
1.5.1. Загальна характеристика автомобільного парку
1.5.2. Загальна характеристика машинно-тракторного парку
1.5.3. Показники використання машинно-тракторного парку
1.5.4. Енергоозброєність і енергозабезпеченість
1.6. Стан механізації виробництва с.г. культур
Висновки за розділом
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Технологія вирощування озимого ріпаку
2.2. Технологічна документація
2.3. Розрахунок операційної карти обприскування посівів озимого ріпаку
Висновки за розділом
2. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
3.1. Опис конструкції проміжної опори карданної передачі переднього ведучого моста трактора
3.2. Розрахунок проміжної опори і запобіжної муфти
3.3. Розрахунок різьбового з’єднання на міцність
3.4. Технічне обслуговування проміжної опори і запобіжної муфти
Висновки за розділом
4.БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Аналіз стану охорони праці в господарстві
4.1.1. Розрахунок засобів індивідуального захисту
4.2. Охорона праці на механізованих роботах
4.3. Пожежна безпека
4.4. Пропозиції з покращення умов праці
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Охорона грунтового покриву
5.2. Охорона атмосферного повітря
5.3. Охорона водних ресурсів
Висновки за розділом
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБЛАДНАННЯ ТРАКТОРА МТЗ-82 УДОСКОНАЛЕНОЮ ПРОМІЖНОЮ ОПОРОЮ
6.1. Методика визначення економічних показників трактора, обладнаного удосконаленою проміжною опорою
6.2. Розрахунок економічної ефективності обладнання трактора МТЗ-82 удосконаленою проміжною опорою
Висновки за розділом
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


1. Операційна карта обприскування посівів озимого ріпаку агрегатом МТЗ-82+ОП-2000-2-01 (в word)
2. Складальне креслення приспосіблення для розстиковки тракторів класу 14 кН 
3. Деталювання окремих складових приспосіблення (вал, колесо, втулка, гайка)
4. Технологічне планування майстерні
5. Графік завантаження майстерні
6. Економічна ефективність використання трактора МТЗ-82 


Тип пристрою          - стаціонарний
Призначення           - для розстиловки тракторів
Об'єкт застосування - трактори ЮМЗ, МТЗ, Т-40
Конструкція -     Розбірно – зварна
Тип -    Механічна
Габаритні розміри, мм -    2240 х 700 х 580
Вага, кг -    500


, що його можна виготовити в умовах господарства. Воно є невелике з габаритними розмрами і може ефективно використовуватись за необхідності під час обслуговування та поточних ремонтів тракторів класу 14 кН.


1. Грунтово-кліматичні умови господарства дозволяють вирощувати більшість основних районованих сільськогосподарських культур. Збільшення їх виробництва повинно базуватись на впровадження інтенсивних технологій вирощування з повною механізацією усіх технологічних операцій.
2. Основним документом операційної технології є операційна карта. Систематичне їх використання поліпшує технічну і технологічну наладку агрегатів, забезпечує виконання сільськогосподарських робіт з дотриманням агротехнічних, агробіологічних, організаційно-економічних та інженерних вимог, підвищує ефективність використання тракторів у ТзОВ «Нива». Прямі експлуатаційні затрати виконання операції обприскування посівів озимого ріпаку агрегатом у складі МТЗ-82+ОП-2000-2-01 складає 2,84 грн/га.
3. В умовах сільськогосподарського виробництва використання тракторів МТЗ-82, обладнаних проміжною опорою удосконаленої конструкції, дозволяє захистити передній міст від поломок під час перевантажень, а також покращити тягово-зчіпні властивості, прохідність, зменшення буксування.
4. Одночасно із забезпеченням комплексу агротехнічних, організаційних і техніко-економічних заходів, спрямованих на підвищення екологічності виробництва, вагоме місце повинні посідати заходи поліпшення умов праці, а саме санітарно-гігієнічних умов і забезпечення засобами індивідуального захисту.
5. Використання трактора МТЗ-82, обладнаного проміжною опорою удосконаленої конструкції, дозволить підвищити його річне напрацювання до 892,5 ум.ет.га, а річний економічний ефект становитиме 2533,58 грн.
Дата добавления: 10.07.2023
КП 1980. Курсовий проект - Підсилення фундаменту неглибокого закладання розширенням його підошви, палями | AutoCad

хідні дані:
1. Місце розташування будівлі – м. Севастополь. Рік спорудження будівлі: 1935.
2. Рельєф майданчика, в умовах схилу, слабо похилий.
3. План-схема будівлі наведена на рис. 1.
4. Характеристика матеріалів:
а) клас бетону підколонника та фундаменту: В15;
б) клас бетону підготовки під фундаменти товщиною 100 мм: В10;
в) клас арматури плитної частини фундаменту: А400С;
г) діаметр арматури плитної частини фундаменту, мм: 12;
д) крок арматури плитної частини фундаменту в обох напрямках, мм: 200;
е) захисний шар бетону плитної частини фундаменту – 35 мм;
ж) клас арматури підколонника: А400С;
з) кількість вертикальних стержнів арматури на повну висоту підколінника, шт.: 12;
и) діаметр стержнів вертикальної арматури підколінника, мм: 10;
к) діаметр поперечної арматури підколінника, мм: 8;
л) крок поперечних стержнів арматури підколонника, мм: 250;
м) захисний шар бетону підколонника – 30 мм.
5. Ґрунтові води знаходяться на глибині 2,2 м від поверхні. Вони не агресивні щодо бетону та металу. Прогнозне підняття рівня грунтових вод на 1 м.
На період подальшої експлуатації прогнозується зниження механічних характеристик основи:
Для кута внутрішнього тертя - на 2 град, для питомого зчеплення С на 40%.
6. Нормативне навантаження, встановлене за даними статичних розрахунків до реконструкції на верхньому уступі фундаменту : N=1710 кН, М=103 кНм, Q=28 кН.
7. При реконструкції будівлі нормативне навантаження на фундаменти будівель зростуть (%): N: 80%, М: 40%, Q: 65%.

Зміст:
1. Вихідні дані.
2. Аналіз ґрунтових умов будівельного майданчика.
3. Перевірка достатності розмірів фундаментів, що експлуатуються.
4. Умови реконструкції, що впливають на підсилення основ
та фундаментів будівлі (споруди).
5. Підсилення фундаменту неглибокого закладання
розширенням його підошви.
6. Підсилення палями.
7. Список літератури.
Дата добавления: 13.09.2023


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.